Історія розвитку кафедри з надзвичайних ситуацій в галузях АПК

У 1971 році наказом по Міністерству харчової промисловості УРСР № 100 від 26.02.71 «Про вдосконалення структури Інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів Мінхарчопрому УРСР» за підписом заступника Міністра харчової промисловості В.М. Дружиніна, який займався питаннями навчання кадрів, було ліквідовано факультет підвищення кваліфікації без відриву від виробництва і створено кафедральну структуру, до якої входила і кафедра цивільної оборони. Основним напрямом роботи була організація та ведення цивільної оборони на підприємствах харчової промисловості та сільського господарства у мирний та військовий час. Перший начальник кафедри — П.Т. Кононенко.

У 1972 р. кафедру очолив доц. А.І. Зайцев. До складу кафедри входили ст. викладачі: Кононенко П.Т., Ігнатов А.Ф., Горбунов В.І., Орлов Н.М., Жуков А.А., Кочетов П.Ф., Мітяков В.І., Федоров М.А., Дроздов С.Т.

У 1983 р. кафедра дістала назву — Кафедра ЦО і мобілізаційної роботи на підприємствах Держхарчопрому України. Завідувач кафедри — К.військ.н., доц. М.С. Тібірьков.

У 1985 р. створено лабораторію хімічного та дозиметричного контролю, яку очолила С.В. Вишняк, до складу лабораторії входили інженери Артемова Л.С., Скіданова Є.Е., Костенко Т.В., Пімкіна О.

Зайцев А.І.

Зайцев А.І. доцент, к.в.н. завідувач кафедри цивільної оборони з 1972 р.

Артемова Л.С. та Костенко Т.В.

Артемова Л.С. та Костенко Т.В. в лабораторії хімічного та дозиметричного контролю. 1985 р.

Подолання наслідків аварії на ЧАЕС

Аварія на Чорнобильській АЕС поставила перед людством питання виживання в умовах техногенних катастроф, і робота кафедри, починаючи з 1986 р. впродовж вісімнадцяти років поспіль полягала у польових вимірюваннях зон, небезпечних для проживання і землеробства, відряджень та роботи у забороненій зоні, складанні методик обчислення рівнів радіації, участі у міжнародних конференціях, теоретичних і практичних дослідженнях і водночас — навчанні багатьох тисяч радіологів підприємств, завідувачів лабораторій радіологічного контролю, організаторів служб. у листопаді 1986 р. кафедра реорганізується у радіологічний факультет, який очолює переведений з Інституту ядерної фізики АН України к.т.н. В.Ф. Авсеєнко. Кафедра радіології та надзвичайних ситуацій на підприємствах Держхарчопрому та кафедра сільськогосподарської радіології (зав. кафедри — К.с-г.н. доц. О.Є. Панченко), лабораторія радіометрії та індивідуального дозиметричного контролю (завідувач О.П. Кочетов), лабораторія хімічного контролю (завідувач Ю.М. Зенюхов), лабораторія спектрометрії та радіохімії (завідувач Р.М. Рибачковська) обладнані сучасними приладами, складали основу факультету. Навчання радіологів проводили: проф. В.Ф. Авсеєнко, проф. Ф.Т. Циганков, доц. Крівцов, к.б.н., доц. А.С. Соболєв, к.військ.н., доц. М.С. Тібірьков, к.мед.н., доц. Г.О. Горяна, к.мед.н., доц. А.Г. Санова, к.м.н., доц. А.Б. Цибін, доц. А.І. Зайцев, ст. викладачі: П.Ф. Кочетов, М.І. Горбунов, С.Т. Дроздов, М.С. Нетреба, О.П. Кочетов, В.І. Мітяков, В.Ф. Хоробрих, викладачі Р.М. Рибачковська, Ю.М. Зенюхов.

За участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС професора В.В. Авсеєнка відзначено грамотою Міністерства оборони СРСР і подякою Президії Академії наук СРСР.

Близько 13 тисяч керівників з питань перепрофілювання сільськогосподарських робіт на забрудненій території, радіоекологів, дозиметристів підготовлено, перепідготовлено, атестовано у Чорнобильській комісії МНС України.

Авсеєнко Василь Федорович

Авсеєнко Василь Федорович, к.т.н., професор, завідувач кафедри у 1986—2001 рр.

В.Ф. Авсеєнко серед ліквідаторів аварії на ЧАЕС

В.Ф. Авсеєнко (у центрі) серед ліквідаторів аварії. ЧАЕС, 10 червня 1986 року

Лабораторія радіологічного і дозиметричного контролю

Лабораторія радіологічного і дозиметричного контролю, 1987 рік

професор В.Ф. Авсєенко на АЕС Барсабек

Зав. кафедри радіології професор В.Ф. Авсєенко на АЕС Барсабек, Швеція. 1996 рік

Видано навчальні посібники:

  1. Авсеєнко В.Ф. Дозиметричні та радіометричні прилади та вимірювання. — К.: Урожай, 1991. — 144 с.
  2. Авсеєнко В.Ф. Дозиметрія в побуті. — К.: Знання, 1991. — 64 с.
  3. Авсеєнко В.Ф. Організація робіт на підприємствах АПК у надзвичайних ситуаціях. — К.: ІПК Мінагрополітики України, 2001. — 50 с.

2001 рік. Радіологічний факультет реоганізовано в кафедру з надзвичайних ситуацій та лабораторію екології.

Професорсько-викладацький склад кафедри

Зав. кафедри — К.б.н., доцент Соболєв Андрій Сергійович, академік Академії Екології; професор, к.т.н. Авсеєнко В.Ф.; доцент, к.м.н. Санова А.Г.; ст. викладачі: Нетреба М.С., Хоробрих В.Ф.

Напрями роботи кафедри

  • Екологія харчових підприємств та харчових продуктів.
  • Радіологія, радіобіологія та радіоекологія.
  • Організація роботи підприємств АПК з питань ЦО та надзвичайних ситуацій.

Кафедрою розроблено Професійні програми підвищення кваліфікації (ПППК) за цими напрямами, навчальна програма спеціалізації «Екологічний менеджмент». Започатковано цикл семінарів з менеджменту безпечності та якості харчових продуктів відповідно до ДСТУ 4161-2003 та вивчення і розробки на підприємствах системи управління безпекою харчових продуктів HACCP (Hazard Analysis and Critical Control Points — Аналіз ризиків і критичні точки контролю). Створено комп'ютерний клас, де проводиться підготовка до атестації у Чорнобильській комісії МНС України, оснащено лабораторію, в якій проводиться 27 навчальних лабораторних практикуми.

Охорона довкілля

Від часу проголошення незалежності у 1991 році Україна доклала значних зусиль щодо впровадження норм екологічного права для регулювання в ключових секторах охорони довкілля.

На початок 2003 року земельний фонд України складав 60,4 млн гектарів. Значна частка земельної площі (69,3% або 41,8 млн. га) — це сільськогосподарські угіддя, у структурі яких 78% (32,5 млн. га) припадає на ріллю.Україна має унікальний масив чорноземних грунтів — понад 20% світових ресурсів. Зразок цих грунтів як «Еталон чорнозему», взятий із Добровеличківського району Кіровоградської області, знаходиться у Парижі — в Лабораторії земельних ресурсів Європи. Сільськогосподарська освоєність території досягла 72%, ступінь розораності земельної площі — 56%. Найбільш цінними серед природних ресурсів, за оцінками Ради з вивчення продуктивних сил України, є земельні (72%) та мінерально-сировинні (26%).

Але це не знижує економічного та екологічного значення водних, лісових, рекреаційних ресурсів, тваринного та рослинного світу для створення належних умов життєдіяльності та збалансованого розвитку держави.

Кафедра працює над науковим дослідженням: «Вивчення закономірностей міграції забруднюючих речовин у ланцюгу: ґрунт — рослина — тварина — продукти переробки рослинництва, тваринництва — продукти харчування — раціон харчування людини. Методичні рекомендації щодо прогнозування вмісту токсинів в продуктах харчування в конкретному регіоні України».

Метою дослідження за даним напрямом є вивчення закономірностей міграції забруднюючих речовин, до яких належать важкі метали, радіонукліди, нітрати. Розроблена методика дає можливість рекомендувати заходи щодо зменшення надходження забруднюючих речовин до харчових продуктів, а отже і до організму людини.

Викладачі кафедри беруть участь у міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, симпозіумах, семінарах, надають науково-методичну підтримку у галузевих виставкових заходах.

Участь у виставках. Поширення інформації про безпеку життєдіяльності

На виставках «Хліб України» та «Салон напоїв» у 2002 та 2003 рр. в Одесі та на «ALKO&SOFT» (м. Київ, організатор фірма «АККО ІНТЕРНЕШНЛ»), доц. А.С. Соболєвим проведено цикл семінарів:

  • «Використання напоїв у несприятливих екологічних умовах для оздоровлення людини. Радіопротекторна дія, імунозахист».
  • «Безпека харчових продуктів. Впровадження системи НАССР на підприємствах харчової й переробної промисловості».

Доц. А.Г. Санова виступила з доповіддю «Санітарно-гігієнічні вимоги до води у кондитерському виробництві» у семінарі на виставці «Ласощі'2003».

Кафедра з надзвичайних ситуацій в галузях АПК

Кафедра з надзвичайних ситуацій в галузях АПК

У липні 2004 р. завідувач кафедри надзвичайних ситуацій у галузях АПК, к.б.н., доцент А.С. Соболєв взяв участь у конференції з реалізації Програми «Соціальне здоров'я особистості» Академії соціально-економічних технологій (АСЕТ) при сприянні держадміністрації Подільського району у м. Києві на період 2004—2010 рр. у своїй доповіді «Екологія здоров'я людини XXI століття» А.С. Соболєв презентував спеціалізацію «Екологічний менеджмент», яка розроблена кафедрою Інституту.

Соболєв Андрій Сергійович

Соболєв Андрій Сергійович

к.б.н., доцент, зав. кафедри надзвичайних ситуацій в галузях АПК, академік Міжнародної Академії безпеки життєдіяльності

Видано навчальний посібник «Сучасні методи менеджменту безпечності харчових продуктів. Система НАССР».— К.:ІПДО НУХТ, 2004.

Наукова програма кафедри з надзвичайних ситуацій в галузях АПК «Розробка та впровадження інноваційних технологій виробництва сільськогосподарської сировини та продуктів харчування на екологічно несприятливих територіях»

Вступ

Національна безпека держави, що донедавна розглядалась переважно з точки зору обороноздатності країни, підтримання політичної і соціальної стабільності в суспільстві, нині залежить від стану навколишнього природного середовища, що останнім часом надзвичайними високими темпами виснажується, забруднюється і деградує. Забрудненість харчової сировини та харчових продуктів уже сьогодні в більшій частині регіонів України сягає надзвичайно високого рівня, яке спричиняється промисловими викидами, неправильним застосуванням хімічних добрив, пестицидів, гербіцидів, тощо.

Комплекс шкідливих речовин акумулюється в ґрунті, який з часом стає джерелом подальшого їх розповсюдження по трофічним ланцюгам (ґрунт — рослина — тварина — людина). Забруднення, що потрапляють із навколишнього середовища в харчові продукти, мають різну хімічну структуру, найбільше значення з яких мають важкі метали, радіонукліди, хлорорганічні та фосфорорганічні сполуки, поліциклічні ароматичні вуглеводи, нітрозаміни та інші.

Виробництво й вживання сільськогосподарської продукції, що виробляється на забруднених токсикантами сільськогосподарських угіддях, є однією з основних причин зростання екологічно залежних хвороб (хвороби, зумовлені порушенням обміну речовин, захворювань легень, онкологічні хвороби тощо).

Таким чином, на сучасному етапі розвитку України надзвичайної актуальності набуває завдання раціонального використання сільськогосподарських угідь, забруднених токсикантами, для виробництва і постачання гарантовано екологічно чистої сільськогосподарської продукції та її переробки в продукти харчування, що є підґрунтям для профілактики захворювань екологічно залежного генезу на рівні популяції, збереження здоров'я нації, її генофонду.

Нарешті, ринкова трансформація агропродовольчої сфери має здійснюватися одночасно з її екологічною адаптацією до навколишнього середовища. Без комплексного розв'язання цих органічно взаємозв'язаних завдань Україна не може розраховувати на істотне підвищення рівня власної продовольчої безпеки, підвищення конкурентоспроможності агропромислового виробництва, що є передумовою підготовки України до вступу в СОТ, інтеграції у світовий економічний простір.

Мета наукової програми

Розроблення та впровадження інноваційних технологій виробництва сільськогосподарської сировини та харчових продуктів на екологічно несприятливих територіях, спрямованих на виробництво і постачання гарантовано екологічно чистої сільськогосподарської продукції, підвищення конкурентоспроможності агропромислового виробництва, підвищення якості харчування населення.

Основні напрями програми:

  • організація ведення агропромислового виробництва на техногенно забруднених сільськогосподарських угіддях;
  • визначення ступеню забруднення ґрунтів токсикантами;
  • розроблення заходів із комплексної реабілітації ґрунтів, забруднених токсикантами;
  • проведення моніторингу токсико-гігієнічних показників якості сільськогосподарської продукції та сировини, яка виробляється в екологічно несприятливих регіонах;
  • організація надання інформаційно-дорадчих послуг сільськогосподарським товаровиробникам різних форм господарювання щодо особливостей ведення агропромислового виробництва в екологічно несприятливих умовах;
  • розробка та впровадження інноваційних технологій виробництва сільськогосподарської сировини на екологічно несприятливих територіях;

Очікувані наслідки реалізації наукової програми:

  • впровадження в практику сільського господарства нових технологій детоксикації та рекультивації забруднених токсикантами сільськогосподарських угідь;
  • організація виробництва якісної сільськогосподарської продукції на угіддях, забруднених радіонуклідами та токсичними забруднювачами;
  • утилізація й видалення токсичних відходів, зосереджених в упорядкованих звалищах;
  • розроблення науково обґрунтованої оцінки придатності сільськогосподарських угідь для виробництва екологічно чистої продукції;
  • поліпшення якості продуктів харчування, що виробляються на техногенно-забруднених територіях, зменшення надходження токсикантів до організму людини;
  • підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках;
  • зменшення кількості екологічно залежних захворювань населення;
  • розроблення та впровадження методики прогнозування вмісту радіонуклідів та токсичних речовин в продуктах харчування, виготовлених в конкретних регіонах України. Методика дає можливість пропонувати практичні рекомендації щодо необхідних заходів, за допомогою яких можливо буде зменшити наслідки надходження забруднюючих речовин до харчових продуктів і в кінцевому підсумку до організму людини.

Теоретичною основою практичних рекомендацій є наукові дослідження кафедри в яких вивчаються закономірності міграції забруднюючих речовин в ланцюгу: ґрунт — рослина — тварина — продукти переробки рослинництва, тваринництва — продукти харчування — раціон харчування людини.

Надмірне попадання забруднюючих речовин в біосферу викликає забруднення ґрунту і рослин у зв'язку з нагромадженням їх вище допустимих концентрацій, шкідливих для здоров'я людини. Тому важливого значення набуває питання про оптимальні і гранично допустимі кількості токсинів в ґрунтах різних агроландшафтів і шляхи регуляції нагромадження їх рослинами. як відомо, накопичення радіонуклідів, важких металів та інших забруднювачів залежить, в першу чергу, від особливостей елементарного ландшафту, особливо таких його показників як тип ґрунту та його фізико-хімічних та генетичних якостей, ботанічного складу рослинності та її продуктивності, особливостей поведінки РН та ВМ в різних ґрунтових умовах.

Дослідженнями охоплені найбільш поширені в Україні дерново-підзолисті, торф'янисті, торфово-болотні, чорноземи та сірі лісові ґрунти.

Важливим етапом наукової роботи є проведення дослідів по вивченню параметрів метаболізму забруднюючих речовин в організму основних видів сільськогосподарських тварин, закономірностей концентрації токсинів у продукції тваринництва.

Обов'язковими умовами розробки методики прогнозування вмісту забруднюючих речовин в продуктах харчування є вивчення впливу технологічних факторів на перехід цих речовин з сировини в продукти переробки рослинництва та тваринництва.

Наукові публікації

По темі науково-дослідної роботи співробітниками кафедри опубліковано більше 150 наукових праць, основні з них наведені в переліку:

  1. Соболєв А.С. Ефективність методів переробки забрудненої радіонуклідами сировини в промисловості: Методичний посібник з організації проведення науково-дослідних робіт у галузі сільськогосподарської радіології. — К., 1992.- С. 127.
  2. Соболєв А.С. Перспектива переробки молочної сировини забрудненої радiоактивними речовинами: Методичний посiбник з органiзацiї проведення науково-дослiдних робiт в галузi сiльськогосподарської радiологiї. — К., 1992.- С. 126.
  3. Соболєв А.С. Нормування надходження радiостронцiю в молоко, яке використовується для виробництва сирiв на територiях, що постраждали внаслiдок аварiї на ЧАЕС: Методичний посiбник з органiзацiї проведення науково-дослiдних робiт у галузi сiльськогосподарської радiологiї. — К., 1992.- С. 128—130.
  4. Впровадження розроблених технологічних проектів диференційного застосування контрзаходів в 5 критичних населених пунктах: Звіт про впровадження науково-дослідної роботи . № держреєстрації 0199У000600. К., 1999.
  5. Соболєв А.С. Впровадження розроблених технологічних проектів диференційованого застосування контрзаходів у 5 критичних населених пунктах.- Міжнародна конференція "П'ятнадцять років Чорнобильської катастрофи. Досвід подолання": Збірка тез. — , К., 2001 — С.153.
  6. Sobolev A. et all. The use of Prussian Blue to reduce radiocaesium contamination of milk and meat produced on territories affected by the Chernobil accident. —International Atomic Energy Agency, IAEA-TECDOC-926. Vienna, Austria, 1997.- 80 p.
  7. Sobolev A. et all. Radioecological aspects of radiosorbents application and their place in the system of countermeasures on the contaminated territory of Ukrаine. The radiological conseguences of the Chernobyl accident.- ECSC-EC-EAEC, Brussels, Luxembourg, 1996.- P. 229—235
  8. Sobolev A. et all. Use of caesium binders to reduce radiocaesium contamination of milk and meat in Belarus, Russia and Ukraine.- Environmental Impact of Radionuclide Releases (IAEA-SM-339/153)539-547.- Vienna, 1995.- 24 р.
  9. Sobolev A. et all. Estimation of the balanse radiocaesium in the private farms of the Chernobyl zone and countermeasures with regard to the reduction of health risk for rural inhabitans. The radiological conseguences of the Chernobyl accident.- ECSC-EC-EAEC, Brussels, Luxembourg, 1996.- P. 319—325.

Шановні відвідувачі! Користуйтесь новою версією сайту.

Міністерство освіти і науки України
Ліцензія Міністерства освіти і науки України АБ № 298501 від 19.01.2006 р.