Факультет цукрового виробництва (декан — к.т.н. Куценко Б.О., заст. декана — к.т.н. А.Л.Соколова) та факультет заочного навчання (декан — к.т.н. М.С. Карпович, заст. декана — В.О. Нагорна) своєю діяльністю з 1969 р. у новоствореному ІПК поклали початок довгого шляху створення науково-педагогічної школи навчання і підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів галузі.

У 1971 р. кафедру техніки і технології цукрового виробництва очолила доцент А.Л. Соколова, досвідчений викладач і організатор навчання, аналітик, фахівець з технології цукру. До складу кафедри входили науковці, які перейшли із Всесоюзного науково-дослідного інституту цукрової промисловості (ВНДІЦП), кандидати наук, доценти: Б.О. Куценко — (технологія), В.О. Нагорна — (технологія), В.П. Лисіков та з КТІХП — М.С. Карпович (обладнання цукрової галузі) та к.т.н., доц. Г.П. Волошаненко. В програмах підвищення кваліфікації з'явилися нові напрями, значно розширилася тематика. Навчання спеціалістів крохмале-патокової промисловості входило до кола задач кафедри, і доцент КТІХП Г.П. Волошаненко викладала слухачам технологію і технохімічний контроль виробництва крохмалю.

У 1973 р. відповідно до контракту між Всесоюзним об'єднанням «Проммашекспорт« та міністерством цукрової промисловості Республіки Куба для проходження виробничо-технічного навчання в Україну приїхало 30 керівників кубинської цукрової промисловості терміном на 10 місяців, в Інститут — на 2 місяці. Це була перша група в багаторічній епопеї навчання кубинських цукровиків: техніка і технологія переробки і отримання тростинного цукру викладалися, удосконалювалися, узагальнювалися. До програми навчання кубинських спеціалістів входили розділи з економіки та управління галуззю. За 15 років поспіль в Інституті навчалося 764 керівники і провідні спеціалісти кубинської цукрової галузі.

З роками Інститут нагромадив значний «людський капітал» у професорсько-викладацькому складі, фактично це був і є найпотужніший заклад післядипломної освіти спеціалістів харчових галузей. Підвищення кваліфікації спеціалістів харчової й переробної промисловості з Росії (цукрова, хлібопекарська), Молдавії (цукрова, виноробна), Білорусії, Узбекистану, Грузії (цукрова, виноробна галузь), Азербайджану та багатьох інших республік, фахівців усіх найбільших цукрових заводів колишнього Союзу, вимагало багато зусиль професорсько-викладацького колективу, але дало безцінний досвід. У педагогічному аспекті спілкування та навчання галузевих керівників і спеціалістів, які були носіями своїх національних традицій, культури, сприяло виробленню методик викладання, що оптимально поєднували у собі філософську широту поглядів і водночас — наукову конкретику дисципліни. Невтомне фахове самовдосконалення, до якого спонукала робота в такій аудиторії, педагогічний такт, творчий науковий пошук, притаманні ентузіастам справи, — якості, які, доповнюючи і поглиблюючи одна одну, сприяли створенню міждисциплінарних прикладних напрямів навчання. Авторитет науково-педагогічних шкіл, що мали своїм джерелом молоді колективи обдарованих і надзвичайно працездатних вчених, починав створюватися у ті перші роки.

У 1981 році було об'єднано кафедри техніки і технології цукрового виробництва та бродильних виробництв, завдання цього колективу було розширено, до колективу кафедри цукру приєдналися науковці спиртового виробництва, а кафедра дістала нову назву — Кафедра прогресивної технології цукрового і бродильного виробництва. Викладацький склад кафедри поповнився з приходом доцентів Т.К. Лебедюк, Т.І. Семенової, І.О. Колеснікової, К.П. Натури, А.О. Заремба, Л.М. Бойко, О.П. Осипенка.

Здобутки виробничників вивчалися і узагальнювалися як передовий досвід, який широко оприлюднювався. Викладачі кафедри виїздили на підприємства, вивчали умови і проблеми виробництва, брали участь у наукових і дослідницьких проектах, розробляли і впроваджували раціоналізаторські пропозиції.

У 1987 р. А.Л. Соколову на посаді завідувача кафедри змінив доц. М.Д. Хоменко і очолював її до переходу у 1989 р. за конкурсом на посаду проректора з науково-методичної роботи ІПК. У 1989 р. року обсяги галузевих напрямів збільшилися, і доцільність створення окремої кафедри для підвищення кваліфікації спеціалістів спиртової промисловості та бродильних виробництв виправдалася, а кафедра прогресивної технології цукру і цукристих речовин працює за своїм галузевим напрямом. З 1990 по 1994 рік її очолює доц. Б.О. Куценко.

У 1990—1991 рр. з Науково-дослідного Інституту цукру до колективу ІПК прийшли доценти В.К. Супрунчук, К.Д. Скорик, з концерну «Укрцукор" — Б.О. Мелентьєв, потім С.С. Гусєва. Доцент К.Д. Скорик сертифікований як аудитор з управління якістю продукції та охорони довкілля, навчався і стажувався в Канаді, володіє трьома іноземними мовами.

Після захисту докторської дисертації у 1995 р. кафедру цукру і цукристих речовин очолив професор М.Д. Хоменко, який повернувся до головної справи свого життя — навчання спеціалістів галузі. У склад кафедри увійшли к.т.н. К.О. Штангеєв та ст. викладач В.П. Чупахіна.

Наукова розробка д.т.н., професора М.Д. Хоменка «Гідропневмомеханічний підіймач буряководяної суміші Ш25-ППБ» (патент України на винахід № 13937-а) впроваджена на Лохвицькому цукровому заводі у 1983 р., на Скідельському — у 1998 р. Призначення: підіймання буряків з наземного лотка гідротранспортера в мийне відділення цукрового заводу. Гідропневмомеханічний підіймач у порівнянні з буряконасосом забезпечує зниження ступеня подрібнення та пошкодження коренів у 7—8 разів, зменшення втрати буряком аси з відходами мийного відділення у 5—6 разів, а отже підвищення якості бурякової стружки й покращення умов вилучення цукру в дифузійному апараті.

Протягом майже 35 років своєї діяльності кафедра підтримує найтісніший зв'язок з підприємствами галузі, науково-дослідними інститутами, навчальними закладами, галузевими виданнями, проф. М.Д. Хоменко входить до складу редакційної ради журналів «Цукор України», «Варіант».

1999 р. Кафедра цукру і цукристих речовин під керівництвом д.т.н., професора М.Д. Хоменка проводить цільове навчання на найбільшому пивоварному підприємстві України, яке працює на вітчизняних інвестиціях — ЗАТ «Оболонь». Проблема, розв'язати яку допомогли виробничникам викладачі ІПК, полягала у технологічних властивостях цукру, що його використовували для виготовлення напоїв. Заняття проводили доценти В.О. Нагорна та К.Д. Скорик. Аналіз використання різних сортів цукру у виробництві безалкогольних напоїв, методи аналізу цукру згодом викладені у книжці «Лабораторний практикум для працівників цукрових заводів», автори В.О. Нагорна, К.Д. Скорик (-К.: ІПК, 2001).

Протягом своєї діяльності кафедра цукру і цукрових речовин, очолювана доцентами А.Л. Соколовою, Б.О. Куценком, професором М.Д. Хоменком удосконалювала і розширювала програми, застосовувала активні форми навчальних занять у процесі підвищення кваліфікації з усіх питань бурякоцукрового виробництва, а також запропонувала галузі тематику короткострокових цільових семінарів з актуальних проблем галузі. Протягом багатьох років кафедра виступає як співорганізатор щорічних науково-практичних семінарів, що проводяться НАЦУ «Укрцукор» та Національним університетом харчових технологій.

Про високий рівень наукового потенціалу інституту може свідчити той факт, що завідувач кафедри цукру і цукристих речовин доктор технічних наук, професор М.Д. Хоменко є членом спеціалізованих вчених рад Д01.15.05 та Д26.058.02 по захисту докторських і кандидатських дисертацій в НУХТ, а також членом секції легкої і харчової промисловості Комітету по Державним преміям України в галузі науки і техніки.

У 2001 р. професор Хоменко М.Д. як член секції легкої і харчової промисловості Комітету по Державним преміям України в галузі науки і техніки взяв участь як рецензент, а потім як експерт по роботі «Теорія та практика біотехнології випуску сампану та енпосану. Розробка наукових засад та технологій їх використання в текстильній, хімічній, харчовій промисловостях та в сільському господарстві». Автори Гвоздяк Р.І. та інші. Рішенням Президії НАН України в жовтні 2001 р. роботі присуджена Державна премія України 2001 р. в галузі науки і техніки.

У 2002 р. проф. Хоменко М.Д. виступив як рецензент, а потім як експерт по роботі «Наукові основи технологій отримання рослинних біополімерних комплексів — харчових волокон та їх використання у лікувально — профілактичному харчуванні», автори: Дудкін М.С., Черно Н.К., Віннікова Л.Г., Капрельянц Л.В. Національна Академія харчових технологій (м. Одеса). Рішенням НАН України в жовтні 2002 р. роботі присуджена Державна премія України 2002 р. в галузі науки і техніки.

У 2000—2002 рр. проф. Хоменко М.Д., доц. Скорик К.Д., доц. Дмитренко О.У. виконували НДР по темі: «Дослідження доцільності очистки дифузійного соку від пульпи з відведенням її з верстату заводу в жом» разом з доц. Хомічаком Л.М. і доц. Петриченком І.Б. кафедри технології цукристих речовин НУХТ. В результаті роботи опубліковано наукову статтю і подано заявку на патент України «Пульпоуловлювач» (Автори: М.Д. Хоменко, К.Д. Скорик, Л.М. Хомічак, В.Ю. Виговський, І.Б. Петриченко, С.О. Олійник) (червень, 2002 р).

У 2002 р. доц. Скориком К.Д. продовжена науково-дослідна робота згідно з комплексною програмою «Якість і сертифікація». Розроблено новий навчально-тематичний план і проведено цільовий семінар для головних інженерів, головних технологів асоціацій і зав.груповими лабораторіями на тему: «Шляхи підвищення якості цукру та сучасні методи оцінки якості. Сертифікація продукції». Підготовлено і прочитано доповідь на вказаному семінарі. Доц. Штангеєвим К.О. виконуються наукові дослідження на тему «Узагальнення даних по тривалості перебування розчину в випарних апаратах та технологічному обладнанні». Визначено універсальну функціональну залежність тривалості перебування розчину в апараті.

Кафедрою цукру та цукристих речовин для проведення лабораторних занять розроблені та удосконалені: щорічні методичні вказівки «Нове в теорії та практиці сокодобування», «Нове в технології та обладнанні бурякоцукрового виробництва"; «Лабораторний практикум по хіміко-технологічному і мікробіологічному контролю процесів бурякоцукрового виробництва» (46 лабораторних робіт); програма «Якість і сертифікація продукції».

Система вищої освіти в Україні залишилася практично осторонь організаційних аспектів адаптації підприємств харчової та переробної промисловості до вимог міжнародного ринку стосовно якості і безпеки продуктів харчування. Менеджмент якості і безпеки, як міждисциплінарна сфера знань, ще не знайшов адекватного відображення в навчальних планах ані в спеціальності «Менеджмент виробничої сфери», ані в спеціальностях освітнього напряму «Харчова технологія та інженерія». Між тим, ключовою складовою успішного розроблення і запровадження систем якості і безпеки є високий рівень компетентності персоналу саме з цієї проблеми. Принцип свідомого ставлення до необхідних дій по розробленню і підтриманню зазначених систем є наріжним каменем і запорукою успіху, про що свідчить багаторічний зарубіжний досвід. Тому професійне навчання провідних фахівців та керівників підрозділів через систему післядипломної освіти є наразі єдиним можливим засобом для досягнення підприємством конкурентного рівня на ринку продовольчих товарів.

В сегменті надання спеціальних професійних знань Інститут пропонує такі види навчання:

• спеціалізація (понад 500 годин) у формі очно-заочного навчання;
• підвищення кваліфікації (500—72 годин);
• короткострокове підвищення кваліфікації (до 72 годин), у тому числі цільові семінари, індивідуальні консультації.

На замовлення галузі кафедра розробила програми перепідготовки спеціалістів обсягом 500 навчальних годин очно-заочної форми навчання і наприкінці 2004 року планує до відкриття спеціалізацію «Менеджмент цукрового виробництва» для навчання майбутніх начальників виробництва цукрових заводів.

Навчальні і науково-практичні видання кафедри

1. Збірник професійних програм підвищення кваліфікації головних і провідних спеціалістів цукрових заводів. Галузеве нормативне видання: /За заг.ред. С.Д. Дудка/.-К: ІПДО НУХТ, 2003.-150 с.
2. Тлумачний словник з технології та обладнання бурякоцукрового виробництва (Основні терміни). В.А. Лагода, Л.П. Рева, К.Д. Скорик, М.Д. Хоменко, Л.М. Хомічак, та ін..-К.: НУХТ, 2004.— 84 с.
3. М.Д. Хоменко, д.т.н., проф. Отримання високоякісної бурякової стружки: Навчальний посібник.-К.: ІПК Мінагропрому, 1998.—39 с.
4. М.Д. Хоменко, д.т.н., проф. Сучасні схеми і обладнання бурякопереробного відділення цукрового заводу. Раціональна експлуатація, ремонт, монтаж і налагодження: Навчальний посібник.-К.: ІПК Мінагропрому,1998.-65 с.
5. К.Д. Скорик, В.Я. Шевчук, В.М. Навроцький, Ю.М. Саталін та ін. Екологічний аудит: Навчальний посібник.-К.: Символ-Т, 1997.-221 с. Допущено Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.
6. К.Д. Скорик, В.Я. Шевчук, В.М. Навроцький, Ю.М. Саталін та ін. Екологічне підприємництво: Навчальний посібник.-К.: Мета, 2001.-191 с. Допущено Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів.
7. К.Д. Скорик, к.т.н., доц. Застосування потенціометричних методів у хіміко-технічному контролі цукрового виробництва. Навчальний посібник.-К.: ІПК Мінхарчопрому, 1995. — 56 с.
8. В.О. Нагорна, к.т.н., доц. Якість буряків. Оптимальні режими переробки буряків різної якості: Навчальний посібник.- К.: ІПК Мінагропрому, 1998. — 68 с.
9. В.А. Нагорная, к.т.н., доц. Современная технология очистки диффузионного сока: Учебное пособие. — К.: ИПК, 1992.- 129 с.
10. О.У. Дмитренко. Якість цукрових буряків і способи очистки дифузійного соку: Навчальний посібник.-К.: ІПДО НУХТ, 2003. — 53 с.
11. К.О. Штангеєв, к.т.н., доц., В.І. Христенко. Розвиток теплових схем цукрових заводів: Методичний посібник. — К.: ІПДО НУХТ, 2003. — 29 с.
12. К.О. Штангеєв, к.т.н., доц., В.І. Христенко. Шляхи енергозбереження в цукровому виробництві: Навчальний посібник. — К.: ІПДО НУХТ, 2003. — 32 с.

У 2004 р. вийшла в світ книга доц. К.Д. Скорика "Промислова кристалізація цукру" (К.: Сталь, 2004), рекомендована Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для післядипломної освіти спеціалістів галузі.

Інститут підвищує кваліфікацію фахівців більш ніж 60 посадових категорій підприємств і організацій всіх галузей харчової й переробної промисловості всіх форм власності. В умовах конкурентного ринкового середовища великого значення набуває нарощування обсягів освітніх послуг та наукової роботи за новими та висококонкурентними напрямами. Особливого значення у зв'язку із майбутнім вступом України до СОТ та європейських структур набуває тематика, що стосується якості й безпечності харчової продукції. Слід особливо підкреслити, що вивчення міжнародних і вимог до якості та систем контролю, аналіз досвіду ефективно працюючих систем сприяють як умінню створювати подібні системи, так і додатковій мотивації до професійного зростання. Практичний аспект професійного навчання персоналу проблемі менеджменту якості на підприємстві є потужним системоутворюючим чинником, що сприяє актуалізації особистісного потенціалу, без чого система буде нежиттєздатною.